Місто Львів є обласним центром Львівської області, населення якої становить 2,6 млн. жит., площа – 21,8 тис. кв. км. У місті постійно проживає біля 830 тис. жит., щодня доїжджає з навколишніх сіл на роботу, відвідує Львів з екскурсіями понад 200 тис. чол.

 Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей під відкритим небом, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Легендарне "Місто Левів", засноване князем Данилом Галицьким, отримало назву на честь його сина Лева і вперше згадується у літописах у 1256 році. Старовинний Львів був одним з головних і найбільших міст Галицько-Волинського князівства. Львів сучасний - це важливий політичний, економічний і культурний центр Західної України.

Львів - західні ворота України

Менш ніж за годину літаком з Варшави чи Києва ви легко потрапите до Львова - міста Лева, котре відкриє Вам західні ворота в Україну. Місто має відміну мережу повітряного сполучення із багатьма країнами світу, тож дістатися і відкрити для себе українську архітектурну скарбницю буде досить просто і зручно, де б Ви не знаходились.

Львів часто називають "Маленьким Парижем" чи "Українським П'ємонтом". І не дивно, адже це місто-музей під відкритим небом, де кожна вулиця має свою легенду. Вузькі середньовічні мощені бруківкою вулиці, багата і різноманітна архітектура зроблять зустріч зі Львовом незабутньою. Завдяки надзвичайній кількості історико-культурних пам'яток Львів було занесено до переліку Всесвітнього надбання ЮНЕСКО, як культурна скарбниця світового значення.

Проте, це місто особливе не тільки завдяки своїй архітектурі. Своєрідна аура Львова надихала до творчості, він був музою для видатних художників, акторів, співаків, літераторів. Незрівнянну, чаруючу, особливу атмосферу створюють чисельні затишні кафе, де любить збиратися львівська богема і де традиційно подають неперевершену за смаком каву.

Будівлі центральної частини міста є відображенням різних архітектурних стилів, починаючи з 13 століття. Ви відчуєте подих середньовіччя, епохи Відродження та класицизму. Можна годинами милуватись чудовими витворами мистецтва різних епох, які створюють незрівнянний образ древнього міста. Найвизначніші з них Собор Св. Миколая (ХІІІ ст.), Вірменська Церква (ХІV-XV ст.), Собор Св. Юра (XVIII ст.). Останній вважається символом єднання двох головних гілок християнства - православної та католицької. Саме Україна є батьківщиною греко-католицької церкви, яка була заснована у XVI ст.

Починаючи з епохи середньовіччя, Львів був одним з центрів органної музики і органобудування. На початку ХХ ст. органів у Львові було близько 50, а за розвитком органної культури Львів стояв в ряду таких міст як Краків, Познань, Варшава, Вільнюс.
Львів завжди вирізнявся своїм прагнення до відкриттів та інновацій. Зокрема, саме тут у 1776 році побачила світ перша українська газета; саме тут у 1853 році було винайдено першу газову лампу; а в 1883 започатковано перший в Україні міський телефонний зв'язок.

Стіни старого Львова й до сьогодні зберігають дух минулих століть. Чисельні музеї та галереї міста - справжні скарбниці образотворчого та прикладного мистецтва, які можуть задовольнити смаки найвитонченіших знавців.  Завітавши до Львова, кожен знайде щось собі до душі. Прогулявшись містом, можна відпочити в одному із затишних готелів із видом на центральну частину міста, або ж увечері послухати, наприклад, "Лебедине озеро", яке дають у Львівській опері. Ви не пожалкуєте, адже цей оперний театр - один із знаних і найкрасивіших у Європі. Театру вже понад 100 років. Нещодавно після комплексного ремонту він отримав друге життя, особливо інтер'єр, що пишно декорований позолотою та мармуром.

Характерними рисами сучасного Львова є його самобутні мистецькі та фольклорні традиції, що гармонійно поєднуються із сучасною оригінальністю, а також стрімкий розвиток ділового життя та туристичної інфраструктури. Усе це зробило свій внесок для підняття статусу Львова, який по праву зайняв гідне місце серед найкращих українських та східноєвропейських туристичних принад.

Львів швидко став торговельним та економічним центром регіону. Вигідне розташування міста на перехресті торговельних шляхів з портів Чорного та Балтійського морів, з Києва, Центральної та Західної Європи сприяло його швидкому економічному розвитку. Географічне положення та природні ресурси вабили чужинців: татар, німців, угорців, поляків, литовців, австрійців та шведів. Протягом віків вони приносили сюди свої культуру і традиції, релігію – звідси в архітектурі Львова суміш готики та барокко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Однак впродовж всієї української культури залишалися у Львові визначальними.

Старий Львів – це перш за все площа Ринок, центр і осередок його громадського, економічного і культурного життя. Шість століть історія Львова нерозривно зв’язана з цією порівняно невеликою, майже квадратною площею розміром 142 на 129 м. Тут знаходився магістрат, палаци і будинки значних городян, тут торгували, тут вершили суд і розправу.

 З чотирьох сторін площі у 1793 р. на місці колишніх колодязів встановлено фонтани-скульптури: Нептун, Адоніс, Діана і Амфітрита.

Площа Ринок була свідком найбільш важливих міських подій з 1356 року, з часу прийняття Магдебурзького права. Магдебурзьке право – одна з найбільш відомих систем феодального міського права. Воно виникло у ХІІ ст. у німецькому місті Магдебурзі. Юридично закріпило права і свободи міщан, їх право на самоуправління.З прийняттям Магдебурзького права Львів перестав бути залежним від королівської адміністрації, а підпорядкувався безпосередньо королю, інтереси якого репрезентував староста.

Найбільш рання згадка про ратушу відноситься до 1381 р. Тоді це була дерев’яна споруда, завершена високою вежею і галереєю для міського сурмача. Але пожежі не пощадили будівлі. На початку XVII ст. була збудована нова ратуша з високою восьмигранною вежею, увінчаною позолоченим залізним левом. Але ця ратуша не збереглась до наших днів – її вежа завалилась у 1826 р.

Спорудження будівлі, яка зараз здіймається на площі було завершено у 1835 р. за проектом Ю. Маркля, Ф. Третера, А. Вондрашки. Не дивлячись на свою масивність, ратуша органічно ввійшла в архітектурний ансамбль Львова, а її вежа стала символом міста. Висота вежі 65 м. У 1852 р. на ній було встановлено годинник. До нього ведуть 400 сходинок. Діаметр циферблата 3 м, довжина великої стрілки 2м 15 см.

 Вхід у ратушу стережуть два леви. Вони тримають щити з гербом міста. В основу герба Львова покладена печатка галицьких князів. На гербі – міські ворота з вежами, які свідчать про оборонну могутність Львова, грати воріт підняті – це говорить про гостинність городян, а від непроханих гостей вхід у місто стереже лев.

Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. 

Саме тут знаходиться один з найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет. Проте Львів славиться не лише як культурний та освітній центр, він є також центром розвинутого підприємництва. Завдяки сприятливому економічному середовищу в місті функціонує 166 підприємств, а загалом 333 – у Львівській області. 11% від загальної кількості інвестицій в Україні вкладено в підприємства Львівщини. Їх обсяг щороку зростає.

Інформація взята з Вікіпедії - вільної енциклопедії